Вибір професії - один з головних  життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має значення як для самої людини, так і для суспільства.

​

      Вибір професії – це по суті вибір життєвого шляху, вибір долі. Від вибору професії  за душевним покликом у великій мірі залежить задоволення людини своєю долею, її щастя.

​

      Правильний вибір професії зумовлює моральне задоволення, позитивну самооцінку, високу продуктивність праці та її якість. В правильному виборі професії сходяться інтереси  особистості і суспільства їх поєднання.

​

     Завдання профорієнтаційної роботи в закладі полягає в ознайомленні вихованців з професіями, правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення;формування вміння зіставляти свої здібності  з вимогами щодо набуття конкретної професії, складання реального плану оволодіння професією, а також  забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.

​

     Згідно Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається в закладі, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи з вихованцями різного віку:

• початковий (пропедевтичний) етап (1-4 класи). На цьому етапі педагоги ставляють за мету ознайомлення дітей під час навчальної позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими  професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності.  Результат цієї роботи – сформоване у молодих школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності;

​

• пізнавально–пошуковий  етап (5-7 класи). Робота педагогічних працівників націлена на формування ціннісних орієнтацій. Мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення  з професіями під час освітнього процесу. Також відбувається формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної  спрямованості. Результат цього етапу – вибір напрямку (профілю) навчання, продовження освіти у старших класах;

​

• базовий (визначальний) етап (8-10 класи). Робота  на цьому етапі полягає  у вивчені основ вибору професії, її  класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Педагоги націлюють старшокласників на оволодіння методиками  самопізнання, самооцінки, працюють над розвитком індивідуальних професійно важливих якостях, формують уміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги  з власними можливостями та кон’юктурою ринку праці. Як результат даного етапу спостерігається сформованість певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, готовність до переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.

       Профорієнтаційну роботу в закладі здійснюють учителі – предметники, класні керівники, класоводи, вихователі, соціальний педагог, практичний психолог, фахівці різних галузей виробництва:

• під час освітнього та корекційно-розвиткового процесів;

• під час гурткової та позакласної роботи;

• під час екскурсій на виробництва, зустрічей з представниками та фахівцями різних професій, роботи з громадськими організаціями та благодійними фондами.

​

      Провідна роль у цій роботі належить класним керівникам та вихователям. Вони  протягом тривалого часу спостерігають за учнями свого класу, вивчають їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності і нахили, контактують з батьками, знають виховний потенціал кожної сім’ї. Це дає їм змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні. Серед використаних педагогами форм профорієнтаційної роботи найефективнішими є  екскурсії, зустрічі з фахівцями, представниками навчальних закладів,  колишніми випускниками, класні години, заняття в гуртках, диспутах тощо.

​

      Важливу роль у професійному самовизначенні вихованців закладу мають батьки або особи, що їх заміняють. Тому особливе  значення для профорієнтаційної роботи має партнерські стосунки та співпраця закладу і сім’ї. З метою спрямування та націлення батьків на створення умов для розвитку інтересів, схильностей та здібностей їх дітей, приділенню цій роботі значної уваги з боку сім’ї.

​

     Профорієнтаційна робота в закладі в цілому спрямована на завершальний етап психологічної та практичної підготовки вихованців до трудової діяльності.

​

     У всіх  випускників сформовано на достатньому рівні уміння аналізувати вимоги до різних професій, а також власні професійно значущі якості, шляхи і засоби набуття певної професії.